Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2015 року Справа № 15/Б-1176 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є.,розглянувши касаційну скаргу Бучацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській областіна ухвалувід 03.10.2014 господарського суду Тернопільської областіта постановувід 24.11.2014 Львівського апеляційного господарського судуу справі№ 15/Б-1176 господарського суду Тернопільської областіпро банкрутстводержавного підприємства "Ковалівський спиртовий завод", с. Ковалівка Тернопільської областікредитори1. приватне підприємство "Укрбудінвест плюс", м. Чортків Тернопільської області; 2. товариство з обмеженою відповідальністю "Житлоукрбуд-5", м. Чортків Тернопільської області; 3. публічне акціонерне товариство комерційний банк "Надра"; 4. публічне акціонерне товариства "Райффайзен Банк Аваль"; 5. відкрите акціонерне товариство комерційний банк "Хрещатик"; 6. державне підприємство "Марилівський спиртовий завод", с. Нагірянка Тернопільської областірозпорядник майнаБрикса А.О., м. Тернопільпредставники сторін у судове засідання не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 10.07.2009 порушено провадження у справі № 15/Б-1176 про банкрутство державного підприємства "Ковалівський спиртовий завод".

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 03.10.2014 (суддя Сидорук А.М.) припинено провадження у справі про банкрутство з тих підстав, що боржник включений до переліку об'єктів, що не підлягають приватизації.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.11.2014 (судді: Мирутенко О.Л. - головуючий, Данко Л.С., Кравчук Н.М.) вказану ухвалу залишено без змін з тих же підстав.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, Бучацька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Тернопільській області звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами норм процесуального права, а саме ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Скаржник стверджує про відсутність встановлених чинним законодавством підстав для припинення провадження у даній справі про банкрутство.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 5 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній до 19.01.2013, далі - Закон про банкрутство) передбачено, що положення цього Закону щодо санації чи ліквідації застосовуються до юридичних осіб - підприємств, що є об'єктами права державної власності, які не підлягають приватизації, після виключення їх у встановленому порядку з переліку таких об'єктів.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, відповідно до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" боржник у справі - ДП "Ковалівський спиртовий завод" (ідентифікаційний код 00375059) станом на час розгляду справи в суді першої інстанції включений до названого переліку.

Отже, ч. 5 ст. 5 Закону про банкрутство містить імперативні приписи і сам по собі факт перебування підприємства у вказаному переліку позбавляє суд права застосовувати до такого підприємства процедури санації або ліквідації.

При цьому процедура банкрутства ДП "Ковалівський спиртовий завод" триває вже понад 5 років і до теперішнього часу щодо боржника не було укладено мирову угоду, рівно як і не виключено боржника у встановленому порядку з переліку об'єктів, що не підлягають приватизації.

У зв'язку з чим подальше безпідставне затягування процедури банкрутства на стадії розпорядження майном, за відсутності будь-якої реальної можливості переходу до наступних процедур банкрутства, призведе лише до порушення прав як боржника, так і кредиторів та заподіяння ним додаткових збитків, зокрема, з оплати праці арбітражного керуючого. Більше того, внаслідок дії мораторію на задоволення вимог кредиторів кредитори боржника на протязі 5 років позбавлені можливості отримати задоволення своїх грошових вимог, а також нараховувати на ці вимоги штрафні санкції.

Враховуючи наведене, законним та обґрунтованим є висновок місцевого господарського суду, підтриманий апеляційним господарським судом, щодо необхідності припинення провадження у даній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, положення якої підлягають застосуванню з урахуванням вимог ст. 41 цього Кодексу, тобто особливостей процедури банкрутства.

Відтак, доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

За таких обставин оскаржувані судові рішення відповідають вимогам чинного законодавства, підстав для їх зміни або скасування не вбачається.

З урахуванням вказаного та керуючись Законом України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст. ст. 80, 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Бучацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Тернопільської області від 03.10.2014 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.11.2014 у справі № 15/Б-1176 залишити без змін.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич